Це фото має особливу атмосферу — воно про місто, яке могло б бути іншим, про простір, що втратив своє призначення, але все ще залишається місцем для когось. Ці навіси колись захищали від сонця, а тепер вони схожі на залишки іншого часу, що застиг у теплі заходу сонця.

Жінка у кадрі — чи то самотність, чи то споглядання, чи то очікування. Вона ніби говорить із собою або з кимось, кого немає в кадрі. Це момент, коли все завмирає між минулим і майбутнім.